Дивна штука...

Дивна штука відбувається… Йдеш собі по безхмарній дорозій під назвою «життя», поруч з тобою безліч людей, які називають себе «друзі»! Та варто дійти до шлагбауму «перешкода», як не встигнеш і оком моргнути… а ти один… навколо ні душі… Ти переборюєш всі біди один, витримуєш біль, стискаєш зуби, оминаєш перешкоди, переживаєш пустоту, самотність, відчай, страх… І от те омріяне сонце «щастя» на горизонті!!! І враз… знову ті ж обличчя крокують поряд з тобою, ті ж посмішки, ті ж слова… І так завжди! Але запам«ятайте! Моє життя не мимо прохідний потяг! І якщо ви раз вийшли з вагону мого життя на незвіданий перон, то ви там і залишетеся… вороття назад в моє життя вам більше немає!

Чи варто звертати свою увагу на тих, хто по своїй волі постійно то йде з вашого життя, то повертається в нього? Важливо знати єдине — близька людина, справжній друг ніколи не покине вас в тяжку хвилину! Можливо інколи людина, яка крокує з вами плі о пліч дійсно мимо волі оступиться, тоді можливо і варто подати руку допомоги… Але не треба плутати коли людина оступилась, а коли залишила вас, а потім пробує повернутись...

Якщо вас залишили в тяжку хвилину одного, то не дозволяйте таким людям повертатись знову у ваше життя! Адже ми повинні рухатись далі, а людям які самовільно не хочуть продовжувати шлях разом з вами варто залишитись на тій „станції Минуле“ де вони зійшли....

Обсудить у себя 0
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети:

Кареглазая Оля
Кареглазая Оля
Была на сайте никогда
26 лет (27.03.1992)
Читателей: 17 Опыт: 0 Карма: 1
все 16 Мои друзья